Взявшись шукати попутників на виходи - мушу повикладати хоч які не які звіти про ходжене. Бо ж я не письменник - ходив-ходив, а показати практично й нічого. Ось значить - повикладав.

Прогулянка за Борисполем: експертиза краєвидів. Експертна оцінка однозначна – з середньостатистичними краєвидами у нас все в порядку. Ура!

Докладніше...

Прогулянка під Вінницею: від Селища (колишній Черленків, руїни замку) до Вороновиці (козацька церква і палац авіаконструктора Жуковського).

Докладніше...

Прогулянка по Волині: 5 сіл - всі з дуже схожими дерев’яними церквами, побудованими в районі 1790-го року (в інтервалі, буквально, років 5!)

Докладніше...

І добірка найцікавішого з усяких-різних виходів-виїздів:

Докладніше...

"Шість уроків про українську лікарню" від instytutka:

"Урок 1. Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю. Кашель понад 2 тижні – погана ознака. І взагалі треба ходити до лікаря вчасно. А хто не ходить вчасно, а кашляє по півтора місяці, той отримує пневмонію, госпіталізацію і болючі уколи в сраку. Не кажучи вже про те, що це значно, ЗНАЧНО дорожче, ніж лікувати бронхіт або трахеїт.

Урок 2. Про особливість стаціонарного лікування в сучасній українській лікарні. Хто не знає, в лікарні немає НІЧОГО. Навіть фізрозчину й спирту держава не може забезпечити... >>>>>>"

Хотілось би на вихідних погуляти більш-менш жваво десь в районі Києва (плюс-мінус 3-4 години доїзду, за які можна добратись, скажімо, до Чернігова або Вінниці, де в окрузі є чимало цікавого). Жваво - значить, щонайменше, кілометрів від 30-ти денно (хоча правильніше було би орієнтуватись на 40-50). Але, по можливості, щоб при цьому оглянути і щось цікаве - особисто мені до вподоби вали і городища :-)

Під Києвом з певністю можна пробігтись наступними маршрутами (себто, де я ходив і більш-менш можу показати дорогу):

- Голосієвський парк (кажуть, містичне місце) - повз обсерваторію - парк Феофанія - городище (там мало що видно, але все ж) - Хотів - Круглик (кільце валів з домонгольських часів і доти з часів війни) - Змієві вали від Іванковичів до Ходосіївки;

- Остер (Юр’єва божниця - рештки домонгольської церкви, можна заночувати на Десні) - Лемеші (родинна церква Розумовських) - Козелець (розкішний бароковий храм!) - Данівка (монастир з козацьких часів);

- городище в Нещерові (поряд з Обуховим; як варіянт - можна стартувати з дерев’яних церков в Креничах або Підгірцях) - городище в Безрадичах (ймовірно, літописне місто Тумош; там же недалеко маєток відомого пасічника, поубивав би) - рештки Змієвих валів понад Стугною - Васильків (барокова церква);

- кургани за Борисполем - церква в Сулимівці (найдавніше козацьке бароко на Київщині) - городище в Русанові;

- понад Дніпром: Ржищів (городище Іван-гора) - меморіал на місці плацдарму, де десантувалсь совєцька армія в 43-му - Трахтемирів (рештки козацького цвинтаря).

Кожен з цих маршрутів, окрім останнього, запросто уміщається в один день без ночівлі. Понад Дніпром же, або під Черніговом чи Вінницею - треба зайняти два вихідних і взяти мішечок з наметом. Якщо, гіпотетично, витратити чуть більше часу на доїзд, то можна помандрувати дальшим Поділлям або Галичиною - там, взагалі, купа розкішних місць. Маршрути на кшталт Кременець - Почаїв - Підкамінь, або Кременець - Кременецькі гори - Острог - це, як на мій смак, просто фантастика :-) Я там бував, але, на жаль, тільки машиною. Словом, було би бажання.

Або що запропонуєте. Я вільний практично в будь-які вихідні, можу стартувати і в п’ятницю увечері.

Ходили-сьмо на випускний до сина. На підході до школи зустріли маму його однокласника, поздоровкались... Мама ця - говорить з нами українською. І з чоловіком, і з батьком (чи то зі свекром) так само. І вони з нею. Але ж коли наші діти були в першому класі - що ця мама, що її чоловік були нормальними російськомовними киянами! І ніякого такого українства при спілкуванні з ними не відчувалось. Ну, в розмові зі мною вона часом намагалась перейти на українську, але звучало це так тяжко, що я почував себе незручно і якось навіть запропонував їй не мучити себе. Взагалі, людей, які намагались спілкуватись зі мною калічною українською, у Києві я зустрічав чимало - але тільки на початку 2000-х, а в останні роки - вже нікого. Тобто, роблю висновок, всі кияни, які, в принципі, готові розмовляти по-українські, мають вже достатньо мовної практики і спілкуються цілком вільно. Хто жив тут в 80-90-х роках, думаю, оцінить унікальність такого стану справ.

Більше того. Решта батьків, яких я чув на випускному - теж спілкувались між собою українською. Випускник Ільхам - чи то киргиз, чи то казах, як на моє око - говорив привітання зі сцени без найменшого акценту (для порівняння - мама, яка здивувала мене першою, закінчила цю ж нашу гімназію, років 20-25 тому)... І, взагалі, вся російська, яку я почув за вечір (окрім реплік коханої) - це три пісні з числа виконаних випускниками ("Как много русских песен!" - здивовано зауважила з цього приводу Ліна). Словом, аж ніяк не більше, ніж буває на наших родинних забавах на Західній Україні.

Доколє???

Колись я вже чув, що в наш час в українських воєнкоматах треба платити як за те, щоб відмазатись від служби, так і за те, щоб бути призваним.

Так от. Були оце з Ліною в друзів у Вінниці - там син 18-ти річний і мама, відповідно, в курсі воєнкоматівських тарифів. Каже, що для того, щоб призовника взяли в армію, слід заплатити 500 доларів, а щоб не взяли - досить 300. А от що буде, якщо парадоксальним чином відмовитись платити взагалі - я якось і не уточнив :-(

Мені сподобалось письмо Антиповича від першої його книги - попри те, що можливі закиди щодо певної "штучности" його текстів далеко не позбавлені підстав. Але менше з тим.

Вийшов, значить, черговий роман Антиповича - «Хронос». І - аплодую цитаті!

"...Так людство остаточно втратило моральну цноту, чи то пак залишки цієї цноти, а якщо чесно, то радше сам спогад про свою цноту, давно вже втрачену..."

Але не переймайтесь. Це він пише про доволі далеке майбутнє :-)

Математика - дисципліна універсальна. Тому, вочевидь, не випадає дивуватись, коли автори-математики всуціль іґнорують певні загальні результати із суміжних областей, під кожен пук доводячи для себе ті чи инші часткові випадки. Але, як сказав би друг shcho, "мені на голову не налазить", як можна іґнорувати загальні результати із власної области досліджень.

Читаю оце "Универсальную алгебру" Кона (взагалі, прекрасна книга, як на мій смак!) Твердження 7.4: "Всяка резидуальна властивість \Omega-алґебр, яка зберігається при гомоморфізмах, є локальною." Доведення зовсім не складне, але властивості, які там вводяться і доводяться - сферичний кінь у вакуумі. І метод доведення, напозір, взято абсолютно нізвідки. Відтак, навіть після розбору і нормального розуміння всього цього в деталях - сферичний кінь залишається самим собою. Ну, нехай, колись він ще заґоцає, дочекаюсь.

Чекати довелось зовсім недовго. В сусідній книжці - "Алгебраические системы" Мальцева - натрапив на розбір прямого спектру універсальних алґебр (теж цілком сферичний по відношенню до контексту, між иншим). Але - упс!!! Тут і прояснилось, що "конівська" конструкція - це просто прямий спектр системи підалґебр, "множина нитей" якого гомоморфиться на об’єднання вихідної системи. А його твердження - тривіяльний наслідок цієї дужже навіть концептуальної конструкції (яка, заодно, робить очевидною і суть "конівського" доведення). А прямі межі в книзі Кона (щоправда, тільки катеґорно і без терміну "спектр") - вводяться буквально через десять сторінок. Ніпанімаю, словом, чому було не описати (чи, хоча б, згадати у двох словах!) загальну конструкцію? навіщо весь цей частковий туман?

Відомий мем, винесений в заголовок цього посту, останнім часом видається мені не зовсім коректним, оскільки, вочевидь, підрозуміває наявність "креативів", які - "не гівно". Але - але. Творці нам тут не потрібні, як слушно напророчив Виктор Пелевин. Відтак, будь-який сьогоднішній "креатив" - лише імітація творчости, надування бульбашок з лайна, форма без змісту або зміст "з иншого боку етичних принципів". Словом - воно, воно :-( І, відповідно, так само я оцінюю всіх цих (а рівно і тих!) креативних дизайнерів, менеджерів та іже з ними. Так що "КГ/АМ" - завжди.

І ну їх всіх.

Перепост ovolkych'a: http://ovolkych.livejournal.com/84031.html



Що до "СС". Наскільки знаю, закони Рейху забороняли инородцям служити у Вермахті. Відтак будь-хто, хто вважав за потрібне боротись з Совєтами - куди би мав податись? От і були створені для добровольців суто фронтові частини під маркою "СС". Або прошу мене поправити.

Ні, я не прибічник фашизму, більшовизму чи инших тоталітарних ідеологій. Ні, я не аґітую за СС - я просто змушений терпіти такі символи на цьому демотиваторі. Війна - брудна справа і дуже шкода, що та війна досі так і не вийшла до решти :-(

Черговий братський привіт - фільм "Матч". Реакція націоналістів? Заборониииииити!!!!!!

Для роздумів-порівняння - коли останнім часом в Центральній і Східній Україні загострились антиросійські настрої? Вперше на моїй пам’яті - після Тузли. Вдруге - під час помаранчевих подій, яко реакція на очевидне тогочасне хамство з Москви. І раз, і другий - без якої би то не було націоналістичної аґітації, що характерно.

Відтак, якою мала би правильна - в сенсі, ефективна! - реакція радикальних українських націоналістів на всі ці "Матчи" і "Гости из будущего - 222"? Піарити, піарити і ще раз піарити таке кіно-гівно. Дивіться, дітки, дивіться - що про вас думають-показують брати. Ось хто ви для них! Ага? Не ага? То подивіться ще, до повного ага. На здоров’я!

І це була би вкрай жорстка реакція - в сенсі реального розпалювання ворожнечі. Замість цього люди, які декларують непримиримість, демонструють не знаю як і назвати шо. Тьху!

Себто я не маю якихось особливих антиросійських настроїв (Ліна, сподіваюсь, підтвердить :-)) Я просто, яко чистий естет і шанувальник мистецтва, оцінюю дії всіх цих - куплених чи кретинів? Хтозна... А все’дно прикро.

UPD. З коментів. ultimateukraine: "Можна висловлюватися проти кіна-гівна, можна акцентувати увагу на його особливостях і казати, що варто з ним ознайомитись, але називати кретинами співвітчизників - остання річ, last resort. За кретинів зазвичай мають ворогів. На прикладі російського кіна - в ньому кретинами зображають українців..."

От в тому то й справа, по-моєму, що виступаючи за заборону згаданого кіна означені співвітчизники проявляються у повній відповідності з візією українців, пропаґованою в такому кіні :-(((

Черговий, як на мій смак, перл від Якова Кротова. А навіть "два в одному":

"VII ВЕК: ПОЧЕМУ ПОБЕДИЛИ АРАБЫ-2: ДУХ ПРОТИВ ДЕНЕГ

Великие империи древности — странные создания. Друг друга они никогда не побеждали, зато их периодически побеждали всякие дикие, необученные, нецивилизованные народы. Маленький пример — завоевание Святой Земли евреями. Пришли из пустыни, набросились и завоевали куда более цивилизованные народы...

...Арабы завоевали и ту же Персию, и Египет, и далее везде. Если бы Египет завоевали евреи, это было бы печально (для египтян), но солидно. Однако, арабы! Трусливые, глупые, не умеющие воевать (так о них отзываются евреи, а с евреями, включая автора этих строк, не надо спорить). Завоевали тех, от кого позорно сбежали евреи, празднующие этот позор как главный праздник — Пасху.

Арабы, правда, не завоевали Константинополь. Его завоевали турки. Вы видели этих турков или турок, неважно? Быть завоёванными турками смешно, это как если бы Москву завоевали штукатуры и грузчики...

Великолепные подготовленные армии, хорошо оплачиваемые (да-да, поражения терпели не только плохо подготовленные и плохо оплачиваемые) вновь и вновь терпели от «орд», «полчищ», «дикарей»...

Вновь и вновь летописцы — римские ли, византийские — отмечают, что причиной победы варваров было истощение государственной казны. Только вот у варваров вообще никаких денег не было. Они воевали совершенно бескорыстно — во всяком случае, на первых, самых продуктивных этапах...

НАУКА ЖИВАЯ И НАУКА МЁРТВАЯ

...Словечко «репрезентация» – это современный вариант слова «надстройка». Экономика — база, а жизнь — вера, любовь, творчество — это надстройка. Таков был этот взгляд на мир ещё полвека назад, теперь он лишь изменился. Экономику отодвинули на второе место, она сама стало производным, а на первое поставили концепцию «власти». Так марксизм деградировал до бандитизма, и деградация эта была неизбежна — как неизбежна была деградация экономики, организовывавшейся по Марксу.

Любовь — репрезентация власти. Вера — репрезентация экономики. Жизнь — репрезентация смерти. Изучать репрезентации не грех, но всё же небытие первично, смерть первична, а жизнь и бытие — лишь их репрезентации, надстройки. Вот философия марксизма..."

Повністю: http://yakov-krotov.livejournal.com/1409755.html

Нещодавно кактус у мене на вікні зацвів, а сьогодні вже й заколосився - бачу на ньому два плоди, схожі на ягоди барбарису. Що робити?

Ліна, за вечерею:
- Через часик - будем есть тушеную капусту?
- Нє! Скільки можна жерти? Сьогодні буду пити вино.
- По расписанию, что ли?
- Ну... По розкладу - кожен день, але часом я пропускаю :-(

Чергова жесть від burtin'а:

"...Десять дней я колесил там, разговаривая с крестьянами про захват их земли местными ментами, бандитами, властью и крупным бизнесом.

Потом, в Москве, я пытался понять, что происходит с земельным вопросом - на Кубани и в остальной России - и взял большие интервью с четырьмя ведущими специалистами по сельскому хозяйству. Они по-разному оценивают происходящее, но все констатируют возврат России к крупному помещичьему землевладению..."

А якими методами це відбувається - все в тексті, нема сенсу цитувати фраґменти.

Описана реальність не в міру жорстка, я би сказав - всі виборчі діла в порівнянні з земельним питанням виглядають просто таки дитячими іграми :-(

Ось сам репортаж: http://rusrep.ru/article/2012/04/11/kuban

У відповідь - альтернативний погляд від друга з Краснодара. Пише Алексей Калюжный ( http://vk.com/id128077494 ):

"Я посмотрел. Ну во первых данная тема вообще никак не актуальна и не обсуждается на Кубани ни в СМИ ни между людьми. Социального напряжения по этому поводу нет. ( Докладніше... )
...Я к этой волне отношусь исключительно как к журналистскому популизму человека, который, не живя на этой земле, проехался по станицам, как он сам выразился "в вонючих автобусах и разбитых жигулях" (Интересно, зачем, когда есть нормальный транспорт?) Насобирал историй обиженных людей. Они есть всегда и везде. ( ... )"

P.S. Для сам знаєш кого :-) Не можу прийняти твоє зауваження щодо гіпертрофованого інтересу до російських справ. Досить почитати, якою мовою балакають в тому тексті кубанські фермери.

Докладніше:
http://radio-jinnistan.livejournal.com/99353.html
http://golishev.livejournal.com/1973943.html

Продискутована там точка зору щодо того, що "табачный патриарх" не дуже то в курсі нюансів якихось там євангелій - виглядає достатньо мотивованою, як на мій погляд. І, щонайменше, видається очевидним, що ці нюанси його не парять :-)

Ось як долучитись до цієї доброї справи: http://letsdoit.org.ua/static/how/

А ось мої враження щодо аналогічної акції два роки тому: http://p-dzikovsky.livejournal.com/30949.html (і ідеї! ідеї!!!)

- Ліно, що таке антиоксиданти?
- Ну, они что-то там окисляют и выводят гадость из организма.
- Нє, чекай. "Оксидант" - це окислювач, значить "антиоксидант" має, навпаки, протидіяти окисленню!
- Вот видишь! Ты сам все прекрасно понимаешь. Словом, это что-то хорошее.

А ще вчора, як каже a_konstant, в ходу була теза, що, мовляв, "наконец-то выдали снег за ноябрь". Я сміявся.

"ця давня і світла як вдруге заварений чай любов..."

Текст повністю: http://numo.livejournal.com/77269.html

Який розділ математики не відкриваю - скрізь бачу алґебраїчні морфізми або аж цілі їх системи. Підстановка в мові логічного числення - морфізм алґебри термів/формул (згідно книги Расьової-Сікорського). Інтеґрування по Лебеґу - морфізм лінійного простору функцій. Неперервне відображення в топології - морфізм універсальної алґебри з частковою нескінченно-місною операцією. Кільце - система морфізмів групи, яка й сама по собі є сукупністю ізоморфізмів деякої універсальної алґебри. Відповідно, кільце часток комутативного кільця (вкладеного в поле) - це просто розширення вихідної системи морфізмів всіма їх композиціями виду ab^{-1}, а кільце многочленів над кільцем - розширення вихідної системи степенями деякого "незалежного" від неї морфізму.

Що б це могло означати?